Чортківщина в постатях

Рубчакова Катерина

Рубчакова Катерина (1881-1919) – видатна артистка і оперна співачка .

Народилася 29 квітня 1881 року в м.Чортків у сім’ї Коссаків, яка дала українському театрові ряд дячів. Тут вона навчаляся, виступала у хорі. В 16 років вступила до мандрівного театру товариства “Руська бесіда”. В 1897 році вступила на професійну сцену Львівського театру. Майже чверть віку вона була “примадонною” українського театру в Галичині.

Померла 22 листопада 1919 року неподалік від Кам’янця-Подільського. З нагоди 110-ї річниці від дня народження артистки в рідному місті Чорткові у 1991 році було відкрито пам’ятник – погруддя, а районний Будинок культури перейменовано у Народний дім ім. Катерини Рубчакової.

Чарнецький Степан

Чарнецький Степан (1881-1944) – поет, критик, театральний діяч.

Народився 21 січня 1881 року в с. Шманьківці Чортківського району в селянській родині. Навчався у Львівській гімназії та Львівському політехнічному інституті. У 1908 році вийшла перша збірка “ В годині сумерку”. З 1913 року працював режисером і художнім керівником театру “Руська бесіда”. Співпрацював у тогочасній пресі “Діло”, “Українське слово”, “Шляхи”. Видав свої поетичні збірки “В годині задуми” (1917), “Сумні ідем” (1920), збірки фейлетонів і новел “Дикий виноград” (1921), дослідження “Нарис історії українського театру в Галичині” (1934). Після 1939 року С. Чарнецький працював науковим співробітником Львівської наукової біблотеки.

Помер 2 жовтня 1944 року у Львові.

Францоз Кароль-Еміль

Францоз Кароль-Еміль (1848-1904) – видатний австрійський письменник світового рівня.

Народився 25 жовтня 1848 року в м.Чорткові в сім’ї лікаря. Навчався у школі римо-католицького монастиря Домініканів у м. Чорткові та в німецькій гімназії в Чернівцях. Вищу освіту здобував у Віденському та Грацькому університетах і одночасно працював кореспондентом. У 1874 – 1876 рр. був журналістом в Європі та на Сході. з 1886 року і до смерті редагував літературний двотижневик “Німецька поезія”. Відомі збірки віршів, новел, літературних досліджень.

Помер 28 січня 1904 року, похований у Берліні.

Синенький Петро

Синенький Петро (1901- 1984) – лікар, громадський діяч.

Народився в січні 1901 року в с. Великі Чорнокінці в родині управителя народної школи. Вчився у Чортківській гімназії. Під час Визвольних змагань боровся в рядах УГА. Після польського пологу 1924 року закінчив гімназію. Навчався на медичному факультеті українського таемного університету. Практикував у Чорткові. В 1933 році став членом Українського Лікарського Товавариства. 1941 р. заарештований і вивезений у Сибір. Після 10 років заслання виїхав до Польщі. Працював хірургом у лікарні біля м. Щеціна.

Трагічно загинув у автомобільній катастрофі 17 березня 1984 року.

Cиненька-Іваницька Іванна

Cиненька-Іваницька Іванна (1897-1988) – співачка і артистка.

Народилася 1897 році в с. Великі Чорнокінці. Навчалася в учительській семінарії сестер василіанок, співала в хорі. В 1919 році виїхала за Збруч. Згодом працювала в державному банку УНР. 1921 року емігрувала до Чехословаччини, де у 1927 році закінчила Празьку консерваторію. Вступила до українського театру в Ужгороді. Виступала з концертами в Чехословаччині, Галичині, Буковині, Румунії, Австрії та Німеччині. Померла у Мюнхені в 1988 році.

Карабіневич Панас

Карабіневич Панас (1897-1954) – театральний діяч.

Народився 18 січня 1897 року на Вінниччині. Був директором театру. В 1941 році арештований НКВД. До Тернополя повернувся в 1944 році. Пізніше працював директором Заліщицького будинку культури. В 1950 році переїхав до Чорткова і киревув Чортківським будинком культури. Помер 15 травня 1954р., похований у Чорткові.

Сапеляк Степан

Сапеляк Степан (1951) – поет, літературний діяч

Народився 26 березня 1951 р. в с. Росохач Чортківського району. З 1969 року навчався на філологічному факультеті Львівського університету. За свої націоналістичні переконання був заарештований органами КДБ у 1973 році. Термін відбував у Пермі, заслання на Колині та в Хабаровському краї. Нині мешкає у Харкові. Член Спілки письменників України з 1991 року, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка 1993 року.

Штогрин Дмитро

Штогрин Дмитро (1923) – бібліотекар і літературознавець.

Народився 9 листопада 1923 року в с. Звиняч Чортківського району. Під час Другої світової війни опинився в еміграції, працював у відділі каталогів університетської бібліотеки в Оттаві. Захищав дисертації: українською мовою про Олега Ольжича та англійською про Павла Филиповича.

З 1960 року працював бібліотекарем славістичного відділу Іллінойського університету в США. З 1970 по 1974 роки – голова Українського Товариства Бібліотекарів. Автор брошури “Світла і тіні українських студій в Гарварді” (1966) та довідника “Українці в Північній Америці” (1975). Нині – професор української мови і літератури, голова української дослідницької Програми Іллінойського університету. Виступає в царині літературної критики.

Борисикевич Михайло

Борисикевич Михайло (1848-1899)- лікар-окуліст.

Народився 1 березня 1848 року в с. Білобожниця (нині Чортківського району). Вчився в народній школі в Бучачі, гімназіях Станіславова і Тернополя, закінчив медичний факультет Віденського університету (1872). Був активістом Тернопільської “Громади”. Служив військовим лікарем, з 1887 року – професор окулістики, з 1889р. – декан медичного факультету університету в м. Інсбрук (Австрія), з 1892 року – професор університету у м. Грац. Автор багатьох праць з окулістики, зокрема з гістології очної сітківки. Один з небагатьох українців, який став дійсним професором відомих західних університетів, ученим світового значення. Помер 18 вересня 1899 року в м. Граці.

Вархол Роман

Вархол Роман (1957) – поет.

Народився в 1957 році в с. Нагірянка Чортківського району. Закінчив філологічний факультет Львівського університету. Вірші видруковано в альманасі “Вітрила” (1974-1975)., збірнику “Пісня і праця”(1978), піврічнику “Поезія”, журналах “Жовтень”, “Тернопіль”, “Україна”. У 1989 році вийшла у світ поетична збірка “Мозаїка”.

Грабович Іларіон

Грабович Іларіон (1856-1903) – літературний діяч, педагог.

Народився в сім’ї вчителя 1856 року в с. Шманьківці. Закінчив у1884 році Львівський університет. Вчителював у гімназіях Бучача, Самбора, Львова. Писати почав у середині 70-х років. Автор невеликої історичної повісті, нарисів, поезій.

Письменник, вчитель за фахом, співробітник “Зорі”, “Діла”, “Світу” та інших часописів. Найвідоміші твори: оповідання “Найкращий великдень”, “Заклята темниця”, збірка поезій “Вибір поезій”. Помер у Львові 11 серпня 1903 року.

Гушалевич Іван

Гушалевич Іван (1823-1903) – літературний діяч і журналіст.

Народився 4 грудня 1823 року в с. Палашівка в багатодітній селянській родині. Закінчив Бучацьку гімназію та Львівську духовну семінарію. Був священиком у селах Галичини. Тоді і розпочав літературну діяльність. В 1849 році редагував газети “Новини”, “Пчола”, у 1851-52р.р. – “Зоря галицька”. Вчителював у Львівській гімназії, був інспектором народних шкіл, укладав шкільні підручники. Посол до крайового сейму (1861) і в австрійський парламент (1867). Автор поетичних збірок “Поезії” (1861, 1879), “Галицьки отголоси”(1880), “Стихотворения”(1884), “Балканские дум ы ”(1891). Помер І. Гушалевич 2 червня 1903 року у Львові.

Зарівна Теодозія

Зарівна Теодозія (1951) – літературний діяч.

Народилася 22 червня 1951 року в с. Ридодуби Чортківського району. Закінчила Львівський університет філологічний факультет. Працювала в Слобідко-Джуринській восьмирічній школі. Закінчила Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого, працює в літературній частині Київського драматичного театру ім. І.Франка. Член Спілки письменників України з 1993 року.

Коструба Теофіл

Коструба Теофіл (1907-1943) – історик, журналіст.

Народився 26 травня 1907 року в с. Стара Ягільниця. Написав ряд історичних праць. Це праці з історії церкви Княжої доби та з історії Галицько-Волинської держави та Галичини. Переклав на сучасну українську мову Галицько-Волинський літопис (1936).

Лепкий Богдан

Лепкий Богдан (1872-1941) – письменник, літературознавець, громадський діяч.

Народився 4 листопада 1872 року в с. Кривеньке (нині Чортківського району). Вчився в Бережанській гімназії. У 1891 році вступив до Віденської Академії мистецтв, згодом навчався у Віденському, Львівському та Краківському університетах. З 1895 року почав працювати учителем у Бережанській гімназії, з 1899 року викладачем у Ягеллонському університеті. Автор збірок поезій, оповідань, казок, повістей, романів. Помер 21 липня 1941 року в Кракові.

Нагаєвський Ісідор

Нагаєвський Ісідор (1908…)- історик України.

Народився в с. Полівці 1908 року. Був студентом теології, диригував хором в с. Джурин. Написав багато історичних праць. Головні з історії церкви: “Кирило – Мефодіївське християнство в Русі – Україні” (1954), “Рим і Візантія” (1956), “Старовинна Україна в світі історичних пам’ятників”(1961), “Історія рік – вселенських архиреїв” (1964). І. Нагаєвський писав мемуари, статті на релігійні педагогічні теми.

Потикевич –Заболотна Марія

Потикевич-Заболотна Марія (1924) – колишня медсестра УПА і політв’язень, громадський діяч.

Народилася 1 травня 1924 року в с. Оришківці на Тернопіллі. Навчалася в українській гімназії, Львівському медичному інституті. В роки Великої Вітчизняної війни була медсестрою та зв’язковою УПА. У 1946 році репресована. Ув’язнення відбувала у таборах Мордовії та Воркути. На Україну повернулася в 1956 році. живе у Чорткові. Голова районної спілки репресованих. Займається громадською роботою, пише вірші, пісні.

Коцюлим Мирослав

Коцюлим Мирослав (1943) – актор, народний артист України.

Народився 7 січня 1943 року в с. Стара Ягільниця Чортківського району. Закінчив Біблобожницьку середню школу. Акторської майстерності навчався в театральній студії при лЛьвівському академічному українському драмтеатрі ім. М. Заньковецької. Після закінчення студії у 1963 році розпочав свою акторську діяльність у Тернопільському музично-драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка. М.Коцюлим – творець комічних ролей та читець гуморесок.

Отримав премію ім. Амвросія Бучни (1997) та Другу республіканську премію. На сцені Озерянського самодіяльного народного театру протягом 1969-1997 років поставив 34 вистави.

Погорецький Володимир

Погорецький Володимир (1967) – поет

Народився 30 березня 1967 року в с. Полівці Чортківського районну. Служив в Афганістані. Студіював медицину, потім навчався в Івано-Франківському катехитично-духовному інституті дркувався в періодичних виданнях Тернопільської та Іфано-Франківської областей.
“Спалах сльози” – перша збірка віршів молодого поета , члена Спілки письменників України. }

 

 
©2011 Чортківська Центральна бібліотека